субота, 24 листопада 2012 р.
Моя земля
Поділля
У хвилях Бугу зоряних, стрімких
Купаються закохані лелеки,
Шумлять пороги… Кличе срібний клекіт,
Із юним вітром гомонять віки…
Поділля! Медом дихає земля,
Що годувала сонцем батька й діда..
Поглянь! На скелях – Лада, сяйвом вмита,
Розчісує косу… Бринять поля,
Співають струни сивих полинів,
Колосся хилить золотаві стебла
До трав густих… І пахне стежка тепла
Рожевим квітом із дитячих снів…
Садок старий задумався, затих,
У травах місяць яблука збирає…
Поділля спить… А небеса гойдають
Земний наш рай на крилах золотих…
Олеся Сінчук
Купаються закохані лелеки,
Шумлять пороги… Кличе срібний клекіт,
Із юним вітром гомонять віки…
Поділля! Медом дихає земля,
Що годувала сонцем батька й діда..
Поглянь! На скелях – Лада, сяйвом вмита,
Розчісує косу… Бринять поля,
Співають струни сивих полинів,
Колосся хилить золотаві стебла
До трав густих… І пахне стежка тепла
Рожевим квітом із дитячих снів…
Садок старий задумався, затих,
У травах місяць яблука збирає…
Поділля спить… А небеса гойдають
Земний наш рай на крилах золотих…
Олеся Сінчук
Підписатися на:
Дописи (Atom)